це національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Проєкт був заснований у 2021 році, щоб об’єднати зусилля держави, громадського сектору, міжнародних організацій та медіаспільноти задля покращення рівня медіаграмотності українців.
Охоплень у соцмережах за 2024 рік
Колаборацій із партнерами та друзями
Підписників у соцмережах
Охопили ініціативи Фільтра у 2024 році
Новини та заходи
29 жовтня стартує щорічний Національний тест із медіаграмотності
Фільтр провів тренінг з медіаграмотності для школярів
Українці стали більш стійкими до дезінформації, але штучний інтелект — новий виклик. Презентація результатів дослідження «Індекс медіаграмотності українців – 2025»
Проєкти медіаосвіти
Very Verified 2.0: онлайн-курс із медіаграмотності
«Very Verified 2.0: онлайн-курс із медіаграмотності» пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола, розпізнавати маніпуляції, мову ворожнечі, дезінформацію, пропаганду та бути стійкими до них.
«Велика російська брехня»
«Велика російська брехня» — серія з 6 документальних фільмів, які створені для спростування наративів російської пропаганди.
«Ба та Ді проти брехні»
Це просвітницький проєкт, який допомагає людям старшого віку орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, розпізнавати фейки, уникати шахрайств і маніпуляцій, критично оцінювати інформацію, що поширюється через медіа та соціальні мережі.
Онлайн-гра "Interland"
Interland – це пригодницька онлайн-гра, у якій можна на практиці засвоїти основні уроки мережевого етикету й безпеки.
«Піксель. Вартовий свободи»
«Піксель. Вартовий свободи» — короткометражний анімаційний фільм, який розповідає про десятиліття війни та боротьби за свободу в Україні простими словами.
Освітній серіал "Як захиститися від фейків і дезінформації"
Освітній серіал надасть вам практичні навички медійної та інформаційної грамотності, які мають стати частиною життя в умовах повномасштабної війни. А також серіал пояснить, як орієнтуватися в інформації довкола та розпізнавати дезінформацію й пропаганду.
Посібник «Шукай як Google, перевіряй як VoxСheck: основи фактчекінгу»
«Шукай, як Google, перевіряй, як VoxCheck!» — це практичний посібник, розроблений командою VoxCheck у співпраці з Google News Initiative. Він призначений для журналістів, редакторів, громадських активістів та всіх, хто прагне опанувати сучасні методи перевірки інформації та протидії дезінформації.
Дослідження та аналітика
У цьому розділі ви знайдете аналітичні звіти та дослідження на тему медіаграмотності, штучного інтелекту, протидії дезінформації.
- Медіаграмотність переважно інтегрують у курси журналістики, етики, фактчекінгу.
- 66 % викладачів використовують інтерактивні методи: кейси, ігри, аналіз фейків.
- Головні бар’єри: нестача підготовки викладачів, застарілі програми та брак методичної підтримки.
- Університети відзначають запит студентів на практичні навички з критичного мислення.
Понад 50 друзів та партнерів
Партнери
Друзі
— єдина платформа проєктів з медіаграмотності в Україні.
Відповіді на поширені питання
Дізнайтеся, як перевірити інформацію, яку ви споживаєте.
Перевірка фото допомагає виявити маніпуляції та краще зрозуміти контекст. Ось як це зробити:
-
Використовуйте зворотний пошук зображень. Завантажте фото на платформи, як-от Google Images чи TinEye, щоб знайти його оригінальне джерело та інші згадки в мережі.
-
Аналізуйте зображення візуально. Зверніть увагу на невідповідність тіней і світла, піксельну структуру чи сліди редагування, дивні деталі на задньому плані.
-
Визначте, чи фото створено за допомогою ШІ. Зверніть увагу на дрібні деталі: дивні риси та дефекти (аномалії у вигляді зайвих пальців, нереалістична текстури шкіри, волосся або очей, розмиті деталі). Або скористайтеся спеціальними інструментами – наприклад, AI or Not.
-
Перевірте метадані (дата зйомки, час, місце, параметри зйомки та редагування фото). Для цього можна використати спеціальні інструменти, як Exif Viewer або Metadata2Go. Якщо метадані видалені, це може бути підозрілим.
Маніпуляції у відео складніші для виявлення, але ось ключові методи перевірки:
-
Розбивайте відео на кадри. Інструмент InVID WeVerify дозволяє витягти окремі кадри для подальшого аналізу.
-
Зворотний пошук зображень. Завантажте ключові кадри з відео в Google Images або TinEye, щоб знайти оригінальний контекст.
-
Аналізуйте звук. Слухайте, чи збігається звук із візуальним контентом. Наприклад, шум вітру чи голоси можуть бути додані окремо.
-
Шукайте вихідні дані. Перевірте назву, автора або канал, де опубліковане відео. Чи є цей канал надійним і який контент він публікує? Коли він створений і чи можна визначити власника каналу?
-
Звертайте увагу на монтаж. Підозрілі місця: раптові вирізки, сповільнення чи пришвидшення окремих сцен.
Щоб дізнатися, чи варто довіряти експерту, слід зробити кілька кроків:
- Перевірте освіту та професійний досвід. Чи має експерт відповідну освіту та досвід у темі, яку коментує? Цю інформацію можна знайти в його профілі в соцмережах, на офіційному сайті організації, де він працює, або в його наукових роботах.
- Аналізуйте попередні публікації. Прогляньте матеріали експерта в медіа, наукових виданнях або в соцмережах.
- Зверніться до спеціальних ресурсів для перевірки репутації:
- Kremlin’s Voices від Internews: база даних, яка допомагає виявити проросійських пропагандистів.
- База російських пропагандистів від ініціативи “Як не стати овочем”.
- База псевдосоціологів від видання “Тексти”: включає дані про сумнівних соціологів і коментаторів.
- Перевірте його присутність на подіях чи форумах. Справжні експерти часто виступають на авторитетних конференціях, міжнародних самітах або профільних подіях.
- Будьте обережними з «універсальними» експертами. Якщо людина коментує теми, які не пов’язані між собою (наприклад, одночасно економіку, медицину й культуру), її компетенція може бути сумнівною.
Вміння знайти та проаналізувати першоджерело інформації — це ключ до перевірки фактів:
-
- Аналізуйте посилання в статті. Перевірте, чи медіа або новинний ресурс вказує джерело новини. Якщо його немає, це може бути ознакою маніпулятивної новини.
- Перевіряйте офіційні заяви. Інформація про ключові події є на офіційних сайтах державних органів, установ, представників влади, міжнародних організацій.
- Знайдіть цю новину в кількох різних джерелах. Подивіться, чи новина публікується в кількох надійних і незалежних джерелах.
- Читайте тільки надійні медіа. Їх можна знайти в Білому списку медіа від Інституту масової інформації або на Мапі рекомендованих медіа від Інституту масової інформації та Детектора медіа.
- Порівнюйте деталі. Чи збігаються ключові факти, як-от дати, місця, імена, у різних джерелах? Суттєві розбіжності можуть свідчити про маніпуляцію.
- Зверніть увагу на цитати експертів. Якщо новина базується на думці одного джерела або експерта, це може бути маніпуляцією.
- Перевіряйте справжність сайту. Остерігайтеся сайтів, які видають себе за офіційні. Перевірте URL-адресу та контактні дані ресурсу.
Оцінка надійності медіа – важливий крок до захисту від дезінформації. Щоб зрозуміти, чи можна довіряти джерелу, виконайте такі дії:
- Перевірте медіа через спеціалізовані ресурси:
- Білий список медіа від Інституту масової інформації: перелік перевірених українських медіа, які дотримуються журналістських стандартів.
- Мапа рекомендованих медіа: інтерактивний інструмент, який допомагає знайти медіа, що працюють прозоро та дотримуються етичних норм.
- Дослідіть репутацію медіа. Перевірте, чи згадують медіа в авторитетних джерелах. Пошукайте, чи не потрапляло медіа в скандали та чи не публікувало замовних матеріалів або дезінформації.
- Проаналізуйте стиль подання матеріалів. Надійне медіа дотримується стандартів збалансованості, фактчекінгу, прозорості джерел і відсутності маніпуляцій. Заголовки не мають бути сенсаційними або клікбейтними.
- Перевірте прозорість власників. Надійні медіа відкрито вказують власників, редакційну політику, контактні дані.
- Звертайте увагу на фінансування. Прозорість у вказуванні джерел фінансування говорить на користь медіа.